Організація обліку на торгівельному підприємстві

Загрузка...

главная страница Рефераты Курсовые работы текст файлы добавьте реферат (спасибо :)Продать работу

поиск рефератов

Курсовая на тему Організація обліку на торгівельному підприємстві

скачать
похожие рефераты
подобные качественные рефераты
1 2 3 4 5 6    
ВСТУП
Торговельна діяльність підприємств забезпечує безперервний процес руху активів у формі товарів від виробничих підприємств різних форм власності до безпосередніх споживачів. Для забезпечення торговельної діяльності підприємства здійснюють операції купівлі-продажу товарів, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства. Вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат торговельних підприємств.
Основним завданням торговельного підприємства є найбільш повне і оптимальне забезпечення товарного асортименту для здійснення торговельних операцій як з оптовими, так і з роздрібними покупцями. Темпи росту обсягу реалізації продукції, покращення її якості безпосередньо впливають на обсяг витрат і прибуток торговельного підприємства. Оскільки метою будь-якої діяльності, у тому числі і торговельної, є отримання прибутку, який є фінансовою базою подальшого розвитку підприємства та показником ефективності даного виду діяльності, то постає необхідність в повному та достовірному його визначенні, тобто достовірному визначенні доходів та витрат, понесених підприємством на його отримання.
Різноманіття форм власності в період ринкової економіки та розширення прав торговельних підприємств вимагають альтернативних, а часом і різноманітних підходів при рішенні конкретних питань методики й техніки ведення обліку торговельної діяльності.
Облік діяльності торговельного підприємства здійснюється за такими напрямками:
·  кількісний і вартісний облік товарів;
·  облік надходження та вибуття товарів на підприємстві та розрахунків з постачальниками;
·  облік наявності товарів та руху на складах;
·  облік доходів та витрат торговельного підприємства;
·  порядок формування та облік фінансових результатів торговельного підприємства.
У зв’язку з дослідженням цих питань стає чітко обумовленою актуальність теми дослідження.
Мета курсової роботи — дослідження обліку діяльності торговельного підприємства і визначення шляхів її удосконалення.
Для досягнення мети необхідно вирішити задачі:
·  здійснити огляд нормативно-правових документів, що регламентують облік діяльності торговельного підприємства;
·  переглянути літературні джерела;
·  розкрити теоретичні основи обліку діяльності торговельного підприємства;
·  розглянути особливості обліку діяльності торговельного підприємства;
·  розглянути первинний облік діяльності торговельного підприємства;
·  розробити шляхи вдосконалення обліку діяльності торговельного підприємства.
При написанні роботи були використані закони та нормативно-правові акти, які регламентують правила діяльності торговельного підприємства, порядок надходження, зберігання та вибуття товарів, формування доходів, витрат та фінансового результату діяльності торговельного підприємства.
Теоретичні засади бухгалтерського обліку діяльності торговельного підприємства складають Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», національні стандарти бухгалтерського обліку, а також інструкції та положення з окремих питань бухгалтерського обліку діяльності торговельного підприємства. Також була використана різноманітна науково-практична література, з якої була взята інформація про аналітичний і синтетичний облік діяльності торговельного підприємства, порядок і методи її здійснення, первинний і складський облік товарів.
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА
1.1           Методологічні засади формування доходів на торговельних підприємствах
Діяльність будь-якого підприємства являє сукупність операцій купівлі, заготівлі, виробництва, переробки, продажу товарів, виконання робіт, надання послуг з метою отримання доходу. В залежності від сфери діяльності підприємства можна виділити промислову, будівельну, торговельну, сільськогосподарську та іншу діяльність підприємства. Під торговельною діяльністю підприємства слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток [19, 24].
Метою діяльності торговельного підприємства, як і інших суб'єктів господарювання, є отримання прибутку, що визначається як різниця між доходами від певної діяльності та витратами на її здійснення. Оскільки прибуток торговельного підприємства є фінансовою базою для його подальшого розвитку та показником ефективності даного виду діяльності, то постає необхідність в повному та достовірному їх визначенні, тобто достовірному визначенні доходів та витрат, понесених підприємством на їх отримання.
Всі торговельні підприємства діють по принципу комерційного розрахунку, який включає такі основні аспекти:
• повна юридична та господарська самостійність;
• самофінансування;
• саморозрахунок;
• юридична та фінансова відповідальність за результати своєї діяльності.
За допомогою комерційного розрахунку підприємство забезпечує самооплатність власної господарської діяльності, виконує свої фінансові зобов'язання перед іншими підприємствами та бюджетом, забезпечує власний розвиток, розширюючи та поновлюючи матеріально-технічну базу, запаси товарно-матеріальних цінностей.
Необхідно зазначити, що дохід — це багатозначне поняття, уживане в різних значеннях. Розглянемо деякі визначення терміну «доход», які використовуються в вітчизняній економічній літературі:
1.      Дохід — це одержання у власність фізичною особою коштів або матеріальних цінностей, що мають певну грошову вартість [14, 12].
2.      Дохід — це засоби в грошовій або натуральній формі, які отримують окремі підприємства або держава у результаті своєї господарської або фінансової діяльності [14, 12].     
3.      Дохід —те, що приносить власникові речі експлуатація цього предмета іншими особами на підставі укладених з ними угод (наприклад, від речі, переданої у найм, наймодавець одержує доход у вигляді певної плати). До доходів можна віднести продукцію, отриману підприємцями в результаті заняття ними підприємницькою діяльністю [14, 13].
4.      Дохід — різниця між виручкою від реалізації товарів, робіт, послуг і вартістю витрат, понесених на виробництво та збут товарів, робіт, послуг [24, 25].
В залежності від стадії отримання доходи поділяються на первинні та вторинні. Первинні доходи отримують власники ресурсів та держава (мито, акциз, рентні виплати). Вторинні доходи формуються на основі відрахувань з первинних доходів у централізованих державних фондах та перерозподіляються між регіонами, сферами, галузями та верствами населення.
Поняття «дохід» можна розглядати двояко в системі бухгалтерського обліку, оскільки після реформування системи бухгалтерського обліку в Україні відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІ від 28 грудня 2000 р. облік поділився на фінансовий та податковий.
У фінансовому обліку поняття «доходи» розглядається згідно П(С)БО № 3 «Звіт про фінансові результати» і є збільшенням економічних вигод у вигляді надходження активів або зниження зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу, за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників [4, 23].
Згідно Закону України «Про податки з доходів фізичних осіб» дохід —сума будь-яких коштів, вартість матеріального та нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь [1].
Таким чином, у фінансовому обліку доходи визначають для встановлення величини власного капіталу як надходження активів або зменшення зобов'язань; у податковому обліку доходи визнаються для встановлення величини активів, які платник податку (фізична або юридична особа) отримує у власність в результаті минулих подій, з метою встановлення величини податкових платежів, що мають бути перераховані до бюджету.
У міжнародній практиці згідно з МСФЗ № 18 «Доход» доходом є валове надходження економічних вигод протягом періоду в ході звичайної діяльності суб'єкта господарювання, коли власний капітал зростає в результаті цього надходження, а не в результаті внесків учасників власного капіталу[3, 1016-1021].
Існують певні особливості при визнанні доходу торговельного підприємства, а саме, слід пам'ятати, що дохід визнається не у всіх випадках, а за загальним критерієм визнання статей у фінансовому обліку, згідно якого необхідною умовою визнання активів у фінансовому обліку є ймовірність збільшення або зменшення майбутніх економічних вигод і достовірна оцінка їх вартості.
Доходи відображаються у фінансовій звітності згідно з принципів нарахування та відповідності доходів та витрат, тобто для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Критерій визнання доходу застосовується окремо до кожної операції. Проте ці критерії необхідно застосовувати окремо до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із сутності такої господарської операції.
Необхідно відзначити, що основне місце в доходах торговельного підприємства займає доход (виручка) від реалізації продукції, робіт, послуг, що визначається як сума грошових коштів, які поступили на рахунок в банк або касу підприємства за вироблену і поставлену замовникам, покупцям продукцію, виконанні для них роботи або надані послуги.
Існують випадки, коли отриманні грошові кошти підприємством, не визнаються доходом, а саме:
• сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів;
• сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь клієнта, принципала тощо;
• сума попередньої оплати товару;
• сума авансу в розрахунок оплати праці;
• сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;
• надходження, що належать іншим особам;
• надходження від первинного розміщення цінних паперів [6, 134-135].
В особливому порядку у фінансовому обліку відображається ПДВ, акциз та інші податкові відрахування, що включаються до ціни товару, надходження за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором, сума яких включається до складу доходом без вирахування знижок, повернення товару та непрямих податків, які відображаються за кредитом рахунків з обліку доходів, а потім їх відповідна частина відображається записом за дебетом того самого рахунку або дебетом рахунку для відображення вирахування з доходу.
Підприємство в залежності від сфери діяльності може отримувати доход від різних видів діяльності. Насамперед, кожне підприємство (за виключенням страхових компаній) створюється для ведення певної діяльності і дохід, який воно отримує, в такому разі називається звичайним.
Для торговельного підприємства прикладами звичайної діяльності є операції з придбання та реалізації товарів, розрахунки з працівниками, бюджетом, банківськими та іншими комерційними установами та інші операції, пов'язані з придбанням та реалізацією продукції.
До надзвичайної діяльності торгового підприємства можна віднести такі операції та події, які відрізняються від звичайної діяльності та не відбуваються часто або регулярно (пожежі, крадіжки, стихійні лиха).
Визнані доходи в бухгалтерському обліку можна класифікувати за такими групами:
• виручка від реалізації продукції;
• інший операційний доход;
• доход від фінансової діяльності;
• доход від інвестиційної діяльності;
• інший доход;
• надзвичайний доход.
Поряд з цим у міжнародній практиці існує інша класифікація доходів, а саме — дохід від реалізації товарів, надання послуг, відсотки, роялті, дивіденди. Найбільшу частину доходу торговельне підприємство отримує від торгової діяльності, що є для нього основним видом діяльності. Слід відмітити два основних джерела доходу торговельного підприємства від продажу товарів, а саме — торгівельну надбавку до закупівельної ціни товару та торгівельну знижку ціни продажу товару.
Натомість, доходами визнається виручка від реалізації товарів у випадках, коли:
• сума доходу може бути достовірно визначена;
• є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені;
• покупцеві переданні ризики та вигоди, пов'язані з правом власності на товар;
• підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованими товарами.
У випадку, якщо наведені вище умови справджуються, грошові надходження у касу або на банківський рахунок підприємства визнаються доходом.
Якщо здійснюється обмін подібною за призначенням продукцією, яка має однакову справедливу вартість, дохід не визнається. Важливе значення для визнання доходу мають умови договору (контракту). Дата відвантаження не завжди є умовою визнання доходу, наприклад, якщо за умовами контракту право власності переходить до покупця з моменту доставки товару на склад, то всі ризики з транспортування несе торгове підприємство і визнає грошові кошти як дохід після підтвердження факту оприбуткування товару на склад покупця.
Якщо згідно договору право власності на товар переходить до покупця після відвантаження його на транспортні засоби, то дохід визнається після списання товару зі складу продавця, а всі ризики при транспортування та подальше управління товаром переходять до покупця. Окрім того, грошові кошти можуть бути визнані доходом до моменту відвантаження продукції, якщо виконані всі умови визнання доходу.
У випадку, коли має місце передоплата товар переходить у власність покупця, але за певних умов покупець залишає його на відповідальному зберіганні продавця, то дохід визнається одночасно з відображенням собівартості продукції, збільшенням дебіторської заборгованості покупця та нарахуванням ПДВ. Якщо дохід не відповідає умовам визнання доходу, то його суму вилучають з доходу, стернуючи запис про операцію реалізації та відновлюючи виробничу собівартість товарів у складі відповідних статей балансу.
Існують випадки, коли дохід не може бути достовірно визначений, тоді він відображається в обліку в розмірі визначених витрат, що підлягають відшкодуванню. Визначений дохід від реалізації товарів не коригується на величину пов'язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості, сума якої визнається витратами звітного періоду. Сума доходу за бартерним контрактом визначається за справедливою вартістю товарів, що одержані або підлягають одержанню підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівалентів. Дохід — є метою функціонування підприємства і від правильності відображення в обліку операцій, пов'язаних з отриманням доходу, залежить ефективність підприємницької діяльності. Не завжди грошові надходження визнаються доходом підприємства, тобто належать йому, а лише при виконанні загальних економічних критеріїв визнання активів.
1.2           Методологічні засади формування витрат на торговельних підприємствах
Отримання доходу безпосередньо пов'язано з витратами певних видів активів, грошових коштів, запасів тощо. Для раціонального управління підприємством, визначенням обсягу оптимального виробництва продукції та її продажу необхідно володіти інформацією про витрати, які несе підприємство.
Дохід є наслідком виробництва і реалізації продукції, на виготовлення якої були понесені витрати. При цьому склад витрат визначається направленістю обліку, так інформація про витрати відображається для складання фінансової та податкової звітності, оперативного та стратегічного управління виробництвом. Умови визнання та оцінки доходу визначає П(С)БО № 15 «Доходи», а умови визнання, класифікації витрат відображаються в П(С)БО № 16 «Витрати».
В економічній літературі з поняття «витрати» трактується як виражені в грошовій формі затрати різних видів економічних ресурсів, в тому числі праці, сировини, матеріалів та комплектуючих, фінансових ресурсів, основних засобів, у процесі виробництва, обігу розподілу товарів та продукції. З економічної точки зору існує багато класифікацій витрат постійні, змінні; умовні, натуральні; уречевлені, нематеріальні і т.д. [14, 19].
    продолжение
1 2 3 4 5 6    

Добавить курсовую работу в свой блог или сайт
Удобная ссылка:

Скачать курсовую работу бесплатно
подобрать список литературы


вверх страницы


© coolreferat.com | написать письмо | правообладателям | читателям
При копировании материалов укажите ссылку.