Структура науково-дослідницької діяльності студентів у вищому навчальному закладі

Загрузка...

главная страница Рефераты Курсовые работы текст файлы добавьте реферат (спасибо :)Продать работу

поиск рефератов

Контрольная работа на тему Структура науково-дослідницької діяльності студентів у вищому навчальному закладі

скачать
похожие рефераты
подобные качественные рефераты
1 2    
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни
"Основи наукових досліджень”
на тему:
«Структура науково-дослідницької діяльності студентів у вищому навчальному закладі»

План
Вступ
1. Організація науково - дослідницької діяльності студентів
2. Актуальність і доцільність дослідження науково-дослідницької діяльності студентів
3. Науково–дослідницька діяльність студентів – одна із основних чинників підготовки висококваліфікованих кадрів
Висновки
Список використаної літератури

Вступ
На сучасному етапі прискореного соціально-економічного розвитку суспільства, що характеризується поступовою й неухильною інтеграцією України в європейські політичні, економічні й культурні структури, винятково важливого значення набуває підвищення освітнього рівня підготовки висококваліфікованих спеціалістів для всіх галузей діяльності, збагачення інтелектуального та творчого потенціалу.
Важливою умовою розв'язання цього завдання є необхідність озброєння спеціалістів, яких готує вища школа, умінням володіти знаннями, здатних до вільного професійного спілкування із зарубіжними колегами, які могли б користуватися оригінальною літературою, що сприятиме ефективності виконання професійних завдань. Особливого суспільного значення набуває вивчення наук у закладах вищої економічної освіти, оскільки їх знання є суттєвим фактором високої фахової компетенції майбутніх спеціалістів.
Разом із тим практика й результати досліджень переконують, що рівень знань, умінь і навичок у студентів та випускників вищих економічних навчальних закладів недостатній для задоволення зростаючих потреб як професійного, так і особистого характеру. Зростаючий розрив між обсягом знань, призначених для вивчення, й можливістю їх засвоєння, може бути подоланий, головним чином, шляхом розвитку розумових здібностей студентів, формування в них здатності самим регулювати процес засвоєння нових знань і підвищення ефективності навчання.
Самостійність у навчальній діяльності зумовлена структурою планів вищих навчальних закладів, у яких значна частина навчального часу виділена на самостійну роботу студентів. У даних умовах, з огляду на специфіку предмета дослідження, логічно звернутися до позааудиторної роботи студентів як одного з важливих джерел задоволення пізнавальних потреб і як засобу підтримки й подальшого розвитку навчально-професійних мотивів вивчення наук. Підвищення ефективності навчання можливе лише за умов раціональної організації всього навчального процесу. При обмеженні навчального аудиторного часу, а також з урахуванням психологічних особливостей студента й обов'язкової умови інтенсивності вправ для оволодіння цих знань, виникає необхідність навчати студентів самостійно працювати в позааудиторний час. Суперечності між рівнем знань студентів і їх умінням повноцінно спілкуватися у своїй професійній діяльності можна вирішити, використовуючи сучасні технології, що створюють пріоритетні умови для самостійної пізнавальної діяльності й дають змогу значно підвищити ефективність навчального процесу.
Віддаючи належне напрацюванням, здійсненим у цій галузі науки, слід зауважити, що вони базуються на принципах загальноосвітньої діяльності й не повністю враховують специфіку вивчення наук в економічному вищому навчальному закладі, де є свої особливості щодо засобів, форм і методів підвищення ефективності навчання під час організації самостійної позааудиторної діяльності студентів. Проблема визначення педагогічних умов організації самостійної позааудиторної діяльності студентів в економічних вищих навчальних закладах, як надзвичайно важлива педагогічна проблема, до цього часу не знайшла свого остаточного вирішення, що зумовило вибір теми, її актуальність, теоретичну й практичну значущість.
Таким чином, актуальність теми дослідження зумовлена:
- соціальним замовленням суспільства щодо підвищення рівня підготовки молодих спеціалістів у їх професійній діяльності;
- суперечністю між соціальною потребою в глибокому оволодінні студентами й випускниками економічних вищих навчальних закладів та існуючим рівнем їх мовленнєвої компетенції. Тому важливо сьогодні, розвиваючи вищі навчальні заклади нового типу, удосконалювати систему вищої освіти з урахуванням передового досвіду, досягнень вітчизняної й зарубіжної школи.

Організація науково - дослідницької діяльності студентів
Сучасний етап розвитку професійної освіти характеризується пошуком нових шляхів співробітництва викладачів і студентів, у процесі яких відбувається формування ініціативи, самостійності і творчості останніх, залучення їх до дослідницько-пошукової навчальної діяльності. Проблемі формування активної пізнавальної діяльності, що лежить в основі розвитку й удосконалення різних аспектів дослідницьких умінь студентів, приділено увагу в працях таких авторів, як Л.Аврамчук, Т.Алексєєнко, В.Андрєєв, П.Лузан, А.Дьомін, В.Рябець, П.Олійник.
У зв’язку із спрямованістю освіти на виховання творчої особистості, яка здатна до саморозвитку і самовдосконалення, в якості приоритетного дидактичного підходу у навчанні деякі викладачі вибирають пошуковий, дослідницький. Аналіз педагогічної і методичної літератури показав, що формування дослідницьких умінь студентів залежить від методики та організації навчально-пізнавальної та науково-дослідницької діяльності студентів та від сформованості у них навчальних і дослідницьких умінь, що відображено у працях Г.Артемчук, В.Буряка і Л.Кондрашової, М.Князян, С.Копельчак, Є.Спіцина.
Для предмету наших досліджень важливими є дефініції основних понять, які використовуємо у дослідженні. Уміння – це самостійна, свідома дія для практичного чи теоретичного застосування набутих знань. Це – інтелектуальна діяльність. Види вмінь класифіковані. Ми притримуємось класифікації Ю.Бабанського, який розглядає її за принципом структурних складових навчальної діяльності, таких як планування задач і способів діяльності, мотивація, організація дій, самоконтроль, а також процесу засвоєння знань. Він виділяє такі різновиди умінь: навчально-організаційні (вміння приймати та вирішувати задачі діяльності, раціонально планувати діяльність і створювати для неї сприятливі умови); навчально-інформаційні (вміння здійснювати бібліографічний пошук, працювати з книгою, довідником, технічними джерелами інформації, здійснювати спостереження); навчально-інтелектуальні (вміння мотивувати свою діяльність, уважно сприймати інформацію, раціонально запам’ятовувати і логічно усвідомлювати навчальний матеріал, виділяючи в ньому головне, вміння вирішувати проблемні пізнавальні задачі, самостійно виконувати справи і здійснювати самоконтроль у навчально-пізнавальній діяльності).
Розкриваючи наше дослідження, розподілим його за такими видами вмінь:
- переносити набуті студентом теоретичні знання з певної дисципліни, алгоритми і варіанти рішень задач в умови нової ситуації, трансформуючи їх в залежності від специфіки конкретних умов навчально-пізнавальної діяльності;
- знаходити для кожної навчальної ситуації або нестандартної задачі нове рішення із комбінації відомих ідей, знань, навичок;
- створювати нові задачі та конструювати нові прийоми для їх розв’язання;
- адекватно оцінювати виконану роботу, виявляти причину невдач, помилок, визначати шляхи їх усунення.
Особливу групу займають дослідницькі вміння. На думку В.Литовченко дослідницькі вміння є сукупністю систематизованих знань, умінь і навичок особистості, поглядів і переконань, які визначають функціональну готовність студента до творчого пошукового рішення пізнавальних задач. Автор поділяє дослідницькі вміння на групи:
1) операційні дослідницькі вміння, до яких відносять розумові прийоми і операції, що використовуються в дослідницькій діяльності: порівняння, аналіз і синтез, абстрагування і узагальнення, висунення гіпотези, співставлення;
2) організаційні дослідницькі вміння, які включають застосування прийомів організації в науково-дослідній діяльності, планування дослідної роботи, проведення самоаналізу, регуляція власних дій у процесі дослідницької діяльності;
3) практичні дослідницькі вміння, які охоплюють опрацювання літературних джерел, проведення експериментальних досліджень, спостереження фактів, подій та обробка даних спостережень, впровадження результатів у практичну діяльність;
4) комунікативні дослідницькі вміння, що передбачають застосування прийомів співробітництва в процесі дослідницької діяльності, для здійснення взаємодопомоги, взаємоконтролю.
Узагальнюючи погляди дослідників, можна зазначити, що формування умінь – це процес оволодіння людиною, виробленими іншими людьми, способами дій і виокремлює фази формування умінь: усвідомлення завдання і способів його виконання; спроба застосувати одержані пояснення на ділі (вправляння); утворення стереотипу дій.
Поставивши за мету дослідити можливі напрямки організації дослідницької діяльності студентів ВНЗ, поділимо цей процес на етапи: підготовчий, виконавчий і результативний. Кожний етап характеризується своєю специфікою. Розглянемо ці етапи.
Підготовчий етап. Головна мета цього етапу полягає у :
1) Провести планування з дисциплін на основі модульного підходу( в межах модульно-рейтингової технології навчання). Створити інтегровані плани дослідницької діяльності студентів.
2) Обрати форми організації самостійної роботи ( групові, індивідуальні, обов’язкові, добровільні).
3) Написати методичні вказівки до проведення занять з використанням елементів дослідницької діяльності( теоретичні заняття і практичні).
Виконавчий етап. Мета етапу:
1) Організувати спільну діяльність викладача і студента за рахунок створення суб’єкт – суб’єктних відношень.
2) Вибір рівня складності навчально-дослідних завдань (за В.Беспальком): низький, елементарний, асоціативний, пошуковий, дослідницький.
3) Використання типів занять «зразок дослідження», « дослідження» і «власні дослідження» ( студенти добровільно обирають вид заняття).
4) Експериментальне дослідження згідно з рівнями засвоєння знань: за взірцем, аналогіями, творчі ( проблемні завдання практичного спрямування у відповідності з майбутнім фахом).
Результативний етап. Головна мета етапу:
1) Провести діагностику рівнів навченості проводити дослідницьку діяльність ( динаміка результативності у ході дослідження).
2) Перевірка якості сформованості дослідницьких умінь через написання творчих рефератів, курсових робіт.
Реалізація всіх етапів забезпечується відповідними умовами: наявність організаційної моделі формування дослідницьких умінь з дисциплін природничо-математичного циклу; оптимізація навчального процесу шляхом упровадження модульно-рейтингової технології; використання дослідницьких завдань технологічного, економічного, екологічного, агрохімічного змісту, що відображає специфіку підготовки спеціалістів ВНЗ; керованість самостійною роботою студентів. Результати досліджень показали ефективність запропонованої моделі організації дослідницької діяльності студентів.

Рис.1. Модель організації дослідницької діяльності студентів
 
 


2. Актуальність і доцільність дослідження науково - дослідницької діяльності студентів
Актуальність дослідження. Сучасний рівень соціально-економічного розвитку України ставить перед навчальними закладами нові завдання щодо підготовки спеціалістів схильних до нових інновацій і творчості, здатних професійно володіти різноманітними засобами, формами і методами роботи. На вирішення цих завдань спрямоване й кредитно-модульне навчання, що в останні роки активно впроваджується у ВНЗ країни.
Як показує аналіз основних вимог Болонського процесу, провідне місце у підготовці майбутніх спеціалістів належить покращенню навчально-дослідної роботи студентів, що має сприяти розвитку їхньої самостійності й творчої активності. Реалізація цих вимог має відбуватися за допомогою ефективних технологічних схем самоосвіти, переорієнтації процесу навчання з суто лекційно-інформативної на індивідуально-диференційовану, особистісно-орієнтовану форму, пошуку нових видів навчально-дослідної роботи студентів. Але, все нове буде ефективним лише тоді, коли будуватиметься з урахуванням національного досвіду підготовки спеціалістів.
Вивчення архівних джерел свідчить, що педагогічно-доцільний досвід організації та проведення навчально-дослідної роботи майбутніх спеціалістів було накопичено факультетами вищих закладів України у другій половині ХХ ст. Вивчення і творче використання цього досвіду сприятиме удосконаленню змісту, форм і методів навчально-дослідної роботи майбутніх спеціалістів у сучасних умовах.
    продолжение
1 2    

Добавить контрольную работу в свой блог или сайт
Удобная ссылка:

Скачать контрольную работу бесплатно
подобрать список литературы


вверх страницы


© coolreferat.com | написать письмо | правообладателям | читателям
При копировании материалов укажите ссылку.